Клінічних баз, що діють у Івано-Франківському національному медичному університеті, є десяток. Завдяки їх існуванню студенти можуть отримувати практичні навики у своїх фахах. Зокрема, й ерготерапевпи-першокурсники. Свої навички вони відпрацьовують на різних базах. Сьогодні розповімо про Івано-Франківський обласний клінічний центр паліативної допомоги.

Івано-Франківська обласна лікарня паліативної допомоги «Хоспіс», знаходиться за адресою вул. Новаківського, 8. Це лікарня для надання медичної допомоги невиліковним хворим, яким встановлене безповоротне прогресування хвороби. Хоспіс надає комплексну допомогу людині від моменту встановлення невиліковного діагнозу.

У закладі є капличка та зимовий сад, де пацієнти хоспісу можуть збиратися для богослужінь чи тематичних вечорів. На одну зміну на одну медсестру і дві молодших медсестри припадає 15 пацієнтів.

«Це велике навантаження, за правилами варто було б на одну медсестру 5-6 пацієнтів, адже 15 це дуже багато, але наші дівчата молодці» — розповідає головний лікар Обласного клінічного центру паліативної допомоги Ірина Слугоцька.
Студентам у своїй спеціальності доведеться працювати з різними пацієнтами, тому вони стажуються на медичних базах різного спектру. Це і діти, і спортсмени, і онкохворі, і літні люди. У кожного з них свої потреби, і ці потреби ерготерапевти мають задовольняти і робити це якісно – наголошує Ірина Слугоцька. «Треба не боятись, питати, контактувати, траплятимуться і неконтактні пацієнти – треба вміти знаходити підхід, брати за руку», — каже головний лікар.

Часто пацієнтам можна допомогти і добрим словом, підтверджує це пацієнтка лікарні-хоспісу пані Галина. Жінка малює власні картини, які розвішані у коридорі лікарні, розповідає , що попри медичну допомогу важливо, коли є з ким поговорити.

«Нам потрібна їхня допомога не тільки в моментах годування, вмивання чи переодягання, нам потрібна і моральна. Коли вони приходять і розповідають, як там на вулиці, що цікавого в місті, які новини – в такі моменти переносишся в те життя, яке за нашими стінами» — розповідає пані Галина.

Студентка Наталя Труляєва каже, що обрала спеціальність ерготерапевта свідомо. За її словами, практика — це дуже хороший досвід, це можливість побачити власну відповідальність. Дівчина розповідає, що її група вже займалась і з дітьми, і з онкохворими, проте найважче дається все ж хоспісна лікарня. «Потрібно шукати контакт, особливо це залежить від хвороби, — розповідає Наталя Труляєва. — Найважче те, що хочеш в якийсь момент сказати людині, що вона здорова, а розумієш , що цього не скажеш у силу їхніх діагнозів».

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як майбутні ерготерапевти навчаються на клінічній базі Івано-Франківського обласного лікувально-фізкультурного центру "Здоров'я". Невдовзі ми розповімо про ще кілька навчальних баз, особливості їхньої роботи та студентської практики.

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
12
15
16
17
18
20
21
24
25
31

ua

virtualnii pac

osvitnii hab

guide

karta

Biblo ban

arnika zyma