Нещодавно в Івано-Франківському національному медичному університеті відбулась відкрита лекція відомого на весь світ британського нейрохірурга Генрі Марша. Подію влаштувала студентська організація UMSA. Лекційна аудиторія була переповнена студентами і викладачами університету. Пропонуємо короткі витяги з того, про що говорив нейрохірург.

Про свою кар’єру

• Якщо ви запитаєте фахівців, чому вони обрали свій фах, багато-хто скаже, що завдяки чудовим вчителям. Коли я був молодим лікарем, то побачив, як відбувається операція при аневризмі судин головного мозку, і це мене дуже вразило. Також я мав дуже хорошого вчителя, який, можливо, був не дуже хорошим хірургом, але з ним було чудово працювати. І це була інша причина, чому я почав вчитися на нейрохірурга.

• Я присвятив своє життя людському мозку, і я досі зачарований мозком. Ми досі розуміємо дуже мало, як працює мозок. Це досі одне з найбільших питань, яке стоїть перед нами.

• Минулого року я вийшов на пенсію в Британії, але продовжую працювати за кордоном, в інших країнах. Я розумію, що став відомив як нейрохірург і письменник, але разом зі славою протягом своєї кар’єри я пізнав страх, сором і вину через пацієнтів, яким не вдавалося допомогти. Я винив себе, і це жахливе відчуття. Я відкрив, як легко зробити помилку. Лікар — це людина, а не Бог. І лікар змушений жити зі своїми помилками, це дуже боляче.

Про нейрохірургію

• Нейрохірургія збоку виглядає надзвичайно тонкою роботою. Але це не так. Насправді нейрохірургія є дуже грубою у порівнянні з витонченістю і складністю людського мозку. Найменший інструмент нейрохірурга має діаметр 2 мм. У то же час в одному кубічному міліметрі мозку містяться до ста тисяч нервових клітин, до одного мільйона нервових з’єднань. Тому, коли нейрохірург застосовує навіть цей свій найменший інструмент, він руйнує, вбиває сотні тисяч нервових клітин. А клітини мозку не відростають, як це є у шкірі чи м’язах. Саме тому нейрохірургія є така небезпечна, і наші результати часом більше розчаровують, порівняно з іншими галузями медицини.

Про проблеми системи охорони здоров’я

• Здоров’я є настільки безцінним, медицина є настільки важливою, що люди готові викладати великі суми грошей лікарям і лікарням за своє здоров’я. Це створює проблему корупції лікарів, особливо в пострадянських країнах, де немає належного урядового регулювання чи організації того, як лікарі мають заробляти гроші. Кожному лікарю треба знайти баланс між тим, що є добрим для його банківського рахунку, і що є добрим для його пацієнтів. Ми всі знаємо, що є лікарі, для яких пріоритетом є стан власних рахунків, ніж стан пацієнтів.

• Для української системи охорони здоров’я немає легких відповідей. Реформи займуть багато часу. В Україні є проблеми з корупцією, бюрократією і хаосом в медичній сфері. Багато лікарів деморалізовані. Це жахлива розтрата людського потенціалу.

• В Британії теж є проблеми з медичною галуззю. Я працював переважно в державних медичних закладах, які фінансуються з податків. Останнім часом британська система охорони здоров’я реформується, і я побачив, що лікарі в шпиталях отримують все більше обов’язків, але мають все менше повноважень. Це важко психологічно, і створює додаткові труднощі для лікарів.

Про командну роботу

• Сьогодні в медицині дуже важливою є командна робота. Ті проблеми, які могла вирішити якась одна геніальна особистість, лікар чи професор, вже давно вирішені. Нинішні проблеми вимагають великих фінансових вкладень, комплексних досліджень і командної роботи. Водночас у роботі в команді важливо не втрачати свою індивідуальність. Потрібно відчувати баланс.

• У лікарнях також треба намагатися працювати командою. Але в кожній такій команді є лікарі з більшим досвідом, а є ще недосвідчені молоді фахівці. Це створює етичні проблеми. Досвідчений лікар має обов’язки перед своїм нинішнім пацієнтом, але також має обов’язок перед своїм молодим колегою задля блага майбутніх пацієнтів. Якщо говорити про хірургію, то якщо ми не дозволимо нашим молодим учням оперувати, вони ніколи не навчаться цьому. Лікарі мають співпрацювати один з одним.

Про стрес у роботі лікаря

• Робота лікаря є дуже стресовою, особливо це стосується хірургії. Ситуацію ускладнює і те, що лікарів часто критикують в газетах за їхні помилки. В розвинених країнах на лікарів подають до суду. В США, до прикладу, медичні юристи вже є окремою великою індустрією. Зазвичай лікарі не говорять про ці речі, але нам як медичним фахівцям треба визнати, — те, що ми робимо, є дуже важким. Про це треба говорити.

• Люди хворіють цілодобово сім днів на тиждень, але лікарю дуже важливо знайти баланс між пацієнтами і своєю сім’єю.

Найважливіші знання в роботі лікаря

• Хірургічне навчання є доволі складним. Але коли ви опануєте операційниим навичками, це вам видасться таким же природнім, як будь-яка інша ручна робота, наприклад, пошиття одягу, живопис чи навіть робота з деревом. Складність в іншому — в прийнятті рішення, коли треба оперувати, а коли ні. Ви можете за три місяці навчитися, як робити операцію, три роки вивчати, коли робити операцію, натомість витратите тридцять років на розуміння, коли краще не робити операцію. І на прийняття такого рішення впливають дуже багато факторів.

• Щоб стати успішним лікарем, ви повинні вміти знаходити баланс між протилежними думками, які постійно змагаються між собою. Є величезний список чинників, в яких потрібно знайти баланс. Це завжди дуже важко. Для лікаря на початку його кар’єри це не є очевидним, бо молоді люди переважно переймаються технічними навичками. Тільки значно пізніше приходить розуміння, що головна проблема в тому, коли і як застосовувати ці свої навички.

ua

virtualnii pac

osvitnii hab

guide

karta

Biblo ban

arnika zyma