Скоро буде рік, як людство живе з новою коронавірусною хворобою, і вона поки зовсім не збирається нас покидати. Більшість учених схиляються до спільної думки: ми з цією пандемією надовго, це треба усвідомити і вчитися з нею жити.

Як говорить професор кафедри інфекційних хвороб та епідеміології ІФНМУ Ігор Грижак в інтерв’ю газеті «Репортер», зараз ми підбираємося до піку пандемії. Це вже щось таке, що загрожує кожному. «Коли ми мали перші випадки у березні, квітні – 200-400 людей по всій Україні – то всі боялися, закрились у хатах, а зараз вал захворюваності, — констатує науковець. — Карантин затримав пандемію на півроку. Але тепер карантин продовжується, але його не дотримуються. Весілля на 300 людей, а після цього до нас поступають хворі. Дехто й не виходить з лікарні».

«Ми дуже помаленьку підходили до другої хвилі, але вже підібралися, — продовжує професор Грижак. — Серйозні науковці попереджували, що восени в Україні буде 10 тисяч хворих на день. Воно так і є. Багато хворих не виявляють, не ставлять їм діагнози. Особливо легким, які залишаються вдома. Якщо аналіз не робили, то людина не потрапляє в статистику. Насправді хворіють значно більше людей».

За словами професора, смертність як зафіксувалася на рівні 2,5 %, так наразі і тримається. Але ситуація може погіршитись, адже стає більше хворих, буде більше важких, на них треба більше засобів, а тих засобів вже не стає, а далі тим паче не буде. Вже зараз, аби дістати якийсь антибіотик, часом треба об’їхати все місто. А тоді їх просто не стане. «Не можна нехтувати заходами безпеки, — переконаний Ігор Грижак. — Різке обмеження присутності людей в одному приміщенні – необхідно!»

Як підсумовує професор Грижак, сувора правда в тому, що епідемія не зупиниться, поки всі не перехворіють. Але ще під питанням, чи вона не продовжиться після того. Колективний імунітет з часом послаблюється, 4-6 місяців – і його нема. Вірус мутує. Час у межах трьох років покаже, чи епідемія закінчується, чи ні, а загалом це може тривати до п’яти років.

Серед науковців, посадовців і пересічних людей досі немає єдності в тому, як саме варто поводитись, розповідає у своїй статті для газети «Репортер» доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології ІФНМУ Андрій Процик. Хвороба нова й однозначно правильного рішення ще немає. Але є загальні речі, які треба робити обов’язково. Звикнути до певних незручностей, прийняти їх як належне. Про профілактичні заходи в теорії, напевно, знають усі. Треба носити маски, користуватись антисептиками й дотримуватись соціальної дистанції. Але на практиці це не завжди працює. Причиною цього є недостатнє розуміння.

Найбільше питань викликають маски. Хто має їх носити, здорові чи хворі, всі чи ніхто? Коли хвора людина (або здорова, яка є носієм) вдягає маску, вона відразу робить бар’єр, який перешкоджає виходу вірусу в зовнішнє середовище. Щодо масок для здорових, то якщо біля вас немає людей, звичайно, вдягати маску не треба. Особливо на свіжому повітрі, де вірус не має, де осідати. Та коли ви серед людей, маска стає найкращим захистом. Оскільки сьогодні ніхто не може точно знати, чи він є інфікованим, то варто умовно зараховувати себе до категорії «хворих» – тоді питання про носіння маски вирішується автоматично.

З антисептиками простіше. Мити руки нас вчили з дитинства, ми це знаємо і, сподіваюсь, практикуємо. Не забуваймо, що живемо не коронавірусом єдиним, і чистота рук захищає від багатьох інших мікробів.

Соціальна дистанція – поняття дуже цікаве. Якщо ви спите в одному ліжку з дружиною / чоловіком, то тут про дистанцію не йдеться. Але щодо інших, особливо, якщо це старші чи хворі люди з групи ризику, вона має суттєве значення.

Звісно, це все певним чином незручно, обмежує наші бажання й потреби, але нині це – найкраще, що маємо. Захистити себе, своїх близьких, а водночас зробити маленький внесок у спільну справу. Згадаймо приклад подолання натуральної віспи – через масову вакцинацію по всьому світу. Коли людство об’єднується, воно, як правило, досягає своєї мети.

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
12
15
16
17
18
20
21
24
25
31

ua

virtualnii pac

osvitnii hab

guide

karta

Biblo ban

arnika zyma