В Івано-Франківську 17 вересня на будинку по вулиці Григора Крука, 7 відкрили анотаційну дошку відомому хірургу-вченому, доктору медичних наук, професору Василю Сенютовичу. Подію організували напередодні Дня хірурга, щоб вшанувати пам'ять тих хто відійшов та подякувати тим хто сьогодні рятує людські життя.

Анотаційна дошка відкрита в рамках програми «Івано-Франківськ — місто героїв». «Від хірургів часто залежить не лише здоров’я, але й доля людини… Бо хірургія – це покликання», — наголосив Руслан Марцінків. Участь у події взяли рідні, близькі, учні, колеги та пацієнти Василя Сенютовича. Один з учнів Василя Сенютовича, а нині професор ІФНМУ Михайло Шевчук пригадує дві фрази, якими йому запам’ятався його Вчитель. Навіть у неробочий час чи у вихідний, коли йому додому телефонували з лікарні щодо важкого пацієнта, Василь Сенютович незмінно відповідав: «Я вже йду». А самих пацієнтів перед операціями заспокоював: «Не хвилюйтеся, я таке вже бачив».

Василь Сенютович свого часу був найстаршим учасником університетської народної чоловічої капели «Сурма», тож не випадково на відкритті меморіальної дошки хор виконав Гімн України, а також пісню «Чуєш, брате мій». Один з нинішніх «сурмачів» доцент Василь Ткач розповів, що ще під час навчання в Австрії Василь Сенютович заснував студентський музичний квартет, який популяризував українську музику в Європі.

«Коли у 1945 році в Станіславі відкрили медичний інститут Василя Сенютовича взяли асистентом і завідувачем хірургічним відділом, — розповів професор Степан Геник. — Згодом він захистив дуже цікаву кандидатську дисертацію з анестезіології, а варто зазначити, що тоді анестезіології як такої ще не було, хірурги мали робити операції дуже швидко. Після захисту докторської дисертації його призначили завідувачем кафедри госпітальної хірургії, і він став знаменитим хірургом нашої області та України, бо запроваджував на Прикарпатті усі найновіші методики хірургії. Це був визначний хірург і визначний суспільно-культурний діяч, а ще він виростив двох дітей, які пішли батьківськими стопами і стали визначними лікарями-урологами. Він любив людей, любив життя і так виховував усіх своїх учнів».

Біографічна довідка

Василь Федорович Сенютович народився 22 квітня 1912 року в місті Глиняни Львівської області. Юнак не міг одержати вищу освіту в тогочасній Польщі, як українець, він був змушений виїхати спочатку до Чехословаччини, де навчався у Братиславському університеті, а потім до Австрії, де навчався на медичному факультеті Грацького університету, який закінчив у 1936 році. Щоб навчатись, він одночасно працював на різних роботах.

Після закінчення університету з 1936 по 1939 рік працював помічником лікаря у Львівській області (м. Глиняни).

Протягом 1939-1947 р. Василь Федорович працював лікарем-хірургом, завідувачем хірургічного відділу Станіславської міської лікарні. Він вперше на Прикарпатті успішно здійснив оперативне втручання на стравоході в умовах відкритого серця. У 1947 році він був обраний асистентом кафедри госпітальної хірургії Станіславського медичного інституту.

Василь Федорович відрізнявся своєю життєвою невтомною енергією. Разом з викладанням хірургії студентам на основі свого досвіду практичного хірурга проводив наукові пошуки та узагальнення різних видів місцевої й загальної анестезії. Навесні 1950 року на засіданні Станіславського обласного товариства хірургів заслухали його наукову роботу, як асистента на тему “Перидуральна сегментарна анестезія“, в якій автор доводив безпечність такого виду знеболення.

Члени Станіславського наукового товариства хірургів схвально оцінили роботу і рекомендували представити до офіційного захисту як дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Необхідно зазначити, що кандидатська дисертація Сенютовича була однією із перших дисертацій, виконаних хірургом-клініцистом в Станіславському медичному інституті. Дисертацію він успішно захистив у 1951 році.

Помер професор Сенютович 18 серпня 1982 року. Похований в м. Глиняни Львівської області. Пам’ять про невтомного трудівника, відомого лікаря-хірурга Прикарпаття професора Івано-Франківського національного медичного університету Василя Федоровича Сенютовича зберігається в його наукових працях, в серцях людей, яким він надавав висококваліфіковану хірургічну допомогу, в серцях колег, учнів і послідовників.

Пн. Вт. Ср. Чт. Пт. Сб. Нд.
1
3
4
5
6
7
8
10
11
12
13
14
15
17
20
21
22
23
25
27
28
29

ua

virtualnii pac

osvitnii hab

guide

karta

Biblo ban

arnika zyma