Проходить час, і здається, він повинен був залікувати рани. Але ці рани на серці України кровоточать дотепер, не даючи забути одну з найтрагічніших сторінок історії нашої Батьківщини. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Голод… Це страшне слово повертає нас у ті далекі роки. Український народ у смутку і скорботі схиляє голови і засуджує творців цієї чорної сторінки в історії України.

Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору працівники центрального читального залу бібліотеки ІФНМУ підготували виставку-реквієм «Свічка пам'яті нетлінна».

Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо.

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.