Звичаї з діда-прадіда

З появою на небі зорі-віщунки починається  дійство Святої вечері.

 

З давніх-давен так заведено, щоб всі члени родини збиралися за різдвяним столом. Святвечір символізує мир і спокій у кожній хатині.

Під образами ставили  свячену воду і дідуха – символ духів-предків, які приходять на Різдво в гості.

Наші прадіди готували  різдвяну вечерю на живому вогні з 12 полін, в печі варилось  12 страв. Головною різдвяною стравою була кутя з маком і горіхами. Крім куті варили ще 11 страв (узвар, борщ з грибами, тушкована капуста з пшоном, голубці, смажена риба, вареники у вигляді місяця, оселедець, пісний холодець, налисники, пампушки, хрустики). Страв на столі повинно бути 12, як 12 Апостолів. Також протягом року Місяць обходить Землю 12 разів.

Святий вечір починали із запалення свічки і молитви «Отче наш». Під час вечері поминали померлих, ставили на стіл ще 2 миски і 2 ложки для відсутніх членів родини. На ніч на столі залишали кутю і деякі страви. У цей день намагалися не позичати ні у кого (щоб не жебракувати цілий рік)  і не позичати нікому (щоб  « старцями не стати»).

Різдвяна ніч! Дзеленчать дзвіночки, мелодії колядок зависають у морозяному повітрі. В серцях відчувається добро і любов, тепло і блаженство, панує Гармонія і Краса. Гурт колядників та вертеп («ангел», «циган», «смерть з косою», «коза», «лікар»…) із Різдвяною восьмираменною зіркою, символом Сонця, колядують («Ой, радуйся земле, Син божий народився», «Нова радість стала»…), віншують, бажають кожній господі міцного здоров’я, добра, достатку і миру. Чотири зіркові промені  Різдвяної зірки вказують на чотири сторони видимого світу, а інші чотири – визначають духовність світу невидимого.

Дай, Боже, всім любові і тепла,

Добра в сімї і затишку в оселі,

Хай щастя світла музика звучить

В різдвяні свята, щедрі і веселі!

Хай здійснює бажання рік Новий,

Хай вся країна наша процвітає,

З чудовим святом радості і мрій

Ми щиро і сердечно всіх вітаєм!

Колядує вся українська земля, її співучий народ.

 

І лине світом, як жива вода

Велична українська коляда!

 

Уже дзвенить,

Вже повниться землею,

І ми ростем – відроджуємся з нею!

 

Вже Божого іде вітати Сина

Моя кохана ненька – Україна.

 

Ось на столі кутя і пампушки-

Дари Господні роду і народу.

Потіште словом добрим цю господу.

 

Боже дитятко щиро вітаєм:

Вітай, Україно, Господнього Сина!

Христос ся рождає! - «Славімо Його!»

 

bfef6034dab7e57f223e48f4dcf3e90d XL