УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА
УНІВЕРСИТЕТСЬКА КЛІНІКА
- Про відділ
Університетська клініка створена у вересні 2005 року
З вересня 2012 року на базі клініки створена нова кафедра – загальної практики( сімейної медицини ) фізичної реабілітації та спортивної медицини, яку очолив професор Міщук В.Г.
Штати центру клінічної медицини
лікарі-12, в тому числі
з вищою категорією -4.
з I категорією -4
З II категорією -1
без категорії -3
Сестри медичні-25, в тому числі
з вищою категорією -7
з I категорією -6
з II категорією -3
без категорії -9
Штати центру стоматології
Лікарі-52, в тому числі
з вищою категорією -19
з I категорією -8
з II категорією -9
без категорії -16
Сестри медичні-38, в тому числі
з вищою категорією -16
з I категорією -11
з II категорією - 3
без категорії -8
Техніки зубні - 22, в тому числі
з вищою категорією -16
з I категорією -4
з II категорією -2
Лікувальна робота здійснюється викладачами терапевтичних кафедр вузу:
Проф. Міщук В.Г.
Доц.Семотюк М.М.
Доц. Ромаш Н.І.
Доц. Близнюк М.В.
Доц. Тимків І.В.
Доц. Венгрович О.З.
Ас. Гаврилюк Н.С.
Ас. Григорук Г.В.
Ас. Козінчук Г.В.
Ас. Турчин Н.І.
Ас. Бацур М.І.
Ас. Скоропад К.М.
Ас. Мізюк Т.М.
Ас. Салижин Т.І.
Ас. Бурба О.С.
Ас. Гохкаленко М.С.
Ас. Шаламай У.П.
За 13 років роботи університетської клініки її очолювали:
Проф. Герич Р.П.
Доц. Гресько І.В.
Доц. Гавриш І.Т.
Проф. Дума З.В.
Зараз директор університетської клініки – доц. М.М. Семотюк
СЕРТИФІКАТИ
Головною акредитаційною комісією при Міністерстві охорони здоров’я України робота клініки оцінена на вищу категорію. Акредитована клініко- біохімічна лабораторія комісією МОЗ України на вищу категорію. В листопаді 2014року вперше серед структурних підрозділів ІФНМУ в університетській клініці проведений аудит. Отримано сертифікат відповідності. Сертифікатом від червня 2017 року посвідчується, що система управління якістю стосовно надання послуг в сфері охорони здоров’я відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001: 2015 ( ISO 9001:2015).
-
- Співробітники
СЕМОТЮК Марія Миколаївна
Директор клініки
к.м.н, доцент
лікар вищої категорії,
стаж роботи 37 років
КУХАРСЬКА Світлана Миколаївна
Бухгалтер
стаж роботи 25 рік
ДРЕБОТ Наталія Ярославівна
Старший інспектор з кадрів
стаж роботи 35 роки
ЦЕНТР КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ
ТУРЧИН Надія Зіновіївна
Старша сестра медична
сестра медична вищої категорії,
стаж роботи 28 років
ЛЕВЧУК Наталія Михайлівна
Сестра-господиня
молодша сестра-медична,
стаж роботи 25 років
ТЕРАПЕВТИЧНИЙ СТАЦІОНАР
ДОСИН Орися Миколаївна
Лікар-терапевт для надання екстреної медичної допомоги
лікар І категорії,
стаж роботи 35 рік
ПАРАЩУК Світлана Іванівна
лікар-терапевт для надання екстреної медичної допомоги
лікар вищої категорії,
стаж роботи 36 роки
ГРЕЧИН Леся Іванівна
лікар-терапевт
лікар без категорії,
стаж роботи 6 років
ТЕРАПЕВТИЧНИЙ КАБІНЕТ
БУДЗ Олександр Васильович
лікар-терапевт
лікар ІІ категорії,
стаж роботи 12 років
СЕРЕДЮК Ірина Василівна
лікар-терапевт
лікар без категорії,
стаж роботи 8 років
БОЙКЕВИЧ Лілія Романівна
лікар-терапевт
лікар ІІ категорії,
стаж роботи 15 років
ПАРАКЛІНІЧНА СЛУЖБА
РЕНТГЕНКАБІНЕТ
КРУПКА Леся Петрівна
лікар-рентгенолог
лікар без категорії,
стаж роботи 7 роки
УЗД-кабінет
ДМИТРІВ Ірина Володимирівна
лікар ультразвукової діагностики
к.м.н, доцент
лікар І категорії,
стаж роботи 18 років
ВАСИЛІВ Володимир Іванович
лікар ультразвукової діагностики
лікар І категорії,
стаж роботи 17 років
СТАСІВ Ірина Дмитрівна
лікар ультразвукової діагностики
лікар без категорії,
стаж роботи 7 років
КАБІНЕТ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ
Турчин Назар Ігорович
лікар функціональної діагностики
лікар без категорії,
стаж роботи 5 років
ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИЙ КАБІНЕТ
ГОНСЬКИЙ Ігор Ярославович
лікар-фізіотерапевт,
лікар-рефлексотерапевт
лікар І категорії,
стаж роботи 32 років
КАБІНЕТ ОКУЛІСТА
КАПЕЧУК Василь Васильович
лікар-офтальмолог
к.м.н, доцент
лікар вищої категорії,
стаж роботи 18 років
КАБІНЕТ ОТОЛАРИНГОЛОГА
ВАСИЛЮК Наталя Василівна
лікар-отоларинголог
к.м.н, доцент
лікар І категорії,
стаж роботи 15 років
СЕМЧУК Олександр Богданович
лікар-отоларинголог
лікар І категорії,
стаж роботи 15 років
СТОМАТОЛОГІЧНИЙ КАБІНЕТ
КІНДРАТ Анна Василівна
лікар-стоматолог
к.м.н, доцент
лікар вищої категорії,
стаж роботи 22 рік
РЕПЕЦЬКА Оксана Миколаївна
лікар-стоматолог
к.м.н, доцент
лікар вищої категорії,
стаж роботи 13 рік
ГУРАНИЧ Сергій Петрович
лікар-стоматолог
лікар ІІ категорії,
стаж роботи 12 років
КЕРЗЮК Оксана Петрівна
лікар-стоматолог
лікар без категорії,
стаж роботи 13 років
КЛІНІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ
ВАЦЕБА Богдана Романівна
Лікар-лаборант
Лікар без категорії
стаж роботи 6 років
КАБІНЕТ ДІЄТОЛОГА
ПОПОВИЧ Наталія Романівна
лікар-дієтолог
лікар вищої категорії,
стаж роботи 25 років
- Кабінет психологічної допомоги
- Поради та рекомендації практичних психологів кабінету психологічної допомоги Івано-Франківського національного медичного університету
К. псих. н., практичний психолог Козова Ірина Любомирівна.
К. псих. н., практичний психолог Панчак Оксана Володимирівна.
«Як навчитися жити в умовах пандемії, щоб зберегти психологічне здоров'я?»
Як впливає впливає карантин та пандемія на психологічний стан людини?
Зараз ми живемо в новій для нас реальності. Й безсумнівно, для кожного з нас ця реальність є важкою і травматичною. І як би нам не хотілось її заперечити – але вона є, і вона існує. Звичайно, ми, все наше єство,не готове до цієї реальності. Ми не знаємо що з нею робити і не вміємо в ній жити. Тому починаємо панікувати. В стані паніки лякаючі нас думки та переживання підсилюються. Це призводить до нав’язливих ідей, переконань та дій, які часто містять ритуальний характер - обсесивно-компульсивного розладу (надмірне миття рук; розкладання речей в певній послідовності; щоденне прання верхнього одягу, навіть, якщо людина не виходила на вулицю і т. д…) А також можуть призводити до цілої низки психо-соматичних розладів: панічних атак, безсоння, підвищеного серцебиття,головних болів, запаморочення, погіршення зору (я не можу більше цього бачити), погіршення слуху ( я більше не можу цього чути), задишки, розладів кишково-шлункового тракту (інформація є складніша, ніж я можу це сприйняти), загостренню дерматитів, псоріазу ( я через шкіру хочу захистити себе від зовнішньої небезпеки, цукрового діабету, гормональної сфери та ін… Це можуть бути поодинокі симптоми, або ж комплекс різних синдромів. Та в будь-якому випадку, такий стан для людини є виснажливим. Він дестабілізує .
Чи можемо вважати, що страх в даному випадку заважає людині повноцінно існувати?
Будучи в стані невизначеності, невпевненості, незнання – ми відчуваємо страх і тривогу, які є пусковим сигналом нашого неспокою та паніки.
Страх, це внутрішній стан, що обумовлений загрозою реальної або передбачуваної небезпеки. В нашому випадку –це загроза захворіти. Однак, за страхом хвороби, насправді, стоїть страх смерті. Цей страх лякає, напружує і дестабілізує. Але в той же час, за усіма цими афективними переживаннями, стоїть його надважлива функція: СТРАХ - ЗАХИЩАЄ! Бо боячись померти, людина не робить тих речей, які загрожуватимуть її здоров’ю і життю!
Зараз спостерігаємо за тим, що суспільство поділилось на декілька категорій. Дві основні – це ті, які панікують,і ті, хто взагалі не вбачають загрози в пандемії. Чому так відбувається?
Кожна людина має інстинктивну потребу почувати себе захищеною, тобто бути в безпеці. Маючи відчуття опору і безпеки, вона знаходиться у стані спокою, який дає їй можливість повноцінно насолоджуватись і радіти життям. Тобто бути щасливою.
Однак, коли життя вносить свої корективи, на які людина вплинути не може, відчуття безпеки зникає. І на місці спокою виникає тривога.
На психологічному рівні тривога відчувається як напруга, стурбованість, хвилювання, що супроводжується невизначеністю, безпомічністю та невпевненістю.
Перебуваючи в тривожному стані людина втрачає можливість акцентуватися на чомусь, окрім небезпеки, що наближається.
Тому, психіка людини, старається знайти для себе вихід і включає психологічний захист, як спосіб боротьби з тривогою, з страхом та з невпевненістю.
Одним із варіантів психологічного захисту є заперечення проблеми ( якщо я не визнаю хвороби, значить її не існує). Це створює для людини ілюзію безпеки.
Чи можна зменшити відчуття страху?
Як ми вже говорили раніше, СТРАХ – ЗАХИЩАЄ!
Страх за своє життя і здоров’я своїх близьких в умовах реальної загрози є нормальною життєдайною емоцією. Саме ця емоція у здорової людини мобілізує всі ресурси для оцінки ситуації, прийняття рішення та адекватних дій заради збереження життя і здоров’я.
Тому, визначившись з страхом і прийнявши його, як свого помічника, треба визначити походження страхів. Це страхи наші (інстинкт самозбереження), чи страхи, які навіні нам кимось або чимось.(страх з телевізійних новин, страх з соціальних мереж, страх друзів, знайомих, сусідів, і т.д…). Усвідомивши і розділивши всі страхи, потрівно відмовитись від страхів, котрі не є нашими. Для прикладу, їх можна записати на листочку, а потім зімнути, озвучивши кожен зокрема, і викинути в смітник.
Залишається тільки один страх. Наш. Він має стати нашим товаришем, який підказує, вчить і допомагає. Він має допомогти нам залишитись здоровими і вижити в періоді пандемії.
Як навчитися жити в умовах карантину, щоб зберегти психологічне здоров'я?
В умовах сьогоднішньої пандемічної ситуації, ми мусимо не тільки сприйняти її, а й навчитися в цій реальності жити. Загроза є. Вона є реальною і великою.
Тому спробуємо з'ясувати, що ми можемо зробити кожен для себе зокрема, щоб допомогти собі та своїм близьким психологічно і фізіологічно вистояти та зберегти себе:
- самоізолюватись;
- зберігати фізичну дистанцію;
- дотримуватись елементарних правил особистої гігієни;
- прибирання та дизенфекція квартири, будинку;
- розуміння ситуації ( пандемія не зникне швидко, потрібен час, 2-3 місяці у гострому періоді та щонайменше 6-8 місяців у періоді виходу);
- обізнаність (інфекція високозаразна, але у 70% випадків протікає у легкій формі);
- відповідальність ( при перших ознаках недомагання – ліжковий режим і консультація лікаря);
- ощадливе використання фізичної і емоційної сили та енергії для боротьби за життя і здоров'я;
- терпеливість ( відчуття втоми наступає швидше, ніж від фізичної та розумової праці);
- користуватись тільки достовірною та перевіреною інформацією з органів місцевої влади і Кабінету Міністрів, а не фейкових публікацій в соціальних мережах;
- ощадливо використовувати матеріальні ресурси в умовах загальної економічної кризи;
- знаходити хоббі в карантинних умовах ( в читанні книг, слуханні музики, кулінарії, вишиванні, в'язанні…);
- займатися спортом в домашніх умовах ( в здоровому тілі – здоровий дух);
- продовжувати комунікувати з друзями та знайомими через засоби мобільного зв'язку та соціальні мережі ( оскільки усім потрібен соціум);
- молитись ( якщо людина віруюча);
Отже, людина не є безпомічною. І, склавши план дій власної поведінки, людина в великій мірі здатна подбати про себе та захистити себе. Це дає їй відчуття впевненості. Саме в цей момент, рівень тривоги знижується і ми стаємо сильними людьми, спроможними вистояти в та зберегти себе.
Бажаю усім сили, витримки, терпіння, мудрості та здоров'я!
Розпочинаючи навчання у вищій школі, студенти часто недостатньо психологічно готові до нових умов. У них зазвичай відбувається руйнування роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій колишніх вихованців середньої школи; втрати роками закріплених взаємин з колективом та формуванням нових навичок, а також невміння здійснювати психологічну саморегуляцію власної діяльності та поведінки. Це все призводить до стану психологічного напруження та сильних емоційних переживань. Такий психо-емоційний стан негативно відображається на навчальній успішності через зниження навчальної мотивації.
В медичному коледжі Івано-Франківського національного медичного університету працює «кабінет психологічної допомоги», який функціонує на базі університетської клініки.
Прийом у ньому ведуть: практичний психолог, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Козова Ірина Любомирівна та психолог, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Панчак Оксана Володимирівна.
Кабінет «психологічної допомоги» був створений з метою покращення адаптації студентів в університетському середовищі, зниження рівня невротизації, підвищення мотивації студентів-медиків до навчального процесу. Фахівці консультують студентів, допомагаючи справитися їм зі складними життєвими ситуаціями. А також співпрацюють з адміністрацією та викладацьким складом медичного коледжу.
За період роботи кабінету було продіагностовано 5628 осіб, із них 3520 жінок та 2108 чоловіків. Використавши спостереження, групові бесіди, анкетне опитування, методики діагностики навчальної мотивації у студентів, спеціальні дослідження стану невротизації студентів, соціальної адаптації фахівцями проводився порівняльний аналіз мотивації у студентів до та після надання психологічної допомоги, що засвідчив ефективність проведеної психо-корекційної роботи. Особлива увага приділяється студентам у кризовому емоційному стані.
Спеціалісти «кабінету психологічної допомоги» систематично удосконалюють свої практичні навики та підвищують фаховий рівень з психології на всеукраїнських та міжнародних конференціях, стажуваннях, тренінгах.
Прийом студентів в «кабінеті психологічної допомоги» проводиться за попереднім записом:
тел. 099 2802413 – Панчак Оксана Володимирівна;
066 0673974 – Козова Ірина Любомирівна.
.jpg "Click to enlarge image P91105-133709 (2).jpg")
