12-13 грудня в Івано-Франківську відбувалась 4 міжнародна конференція «на межі компетенції психіатрії та неврології: розлади у немовлят, підлітків та молоді». Більше 40 фахівців з України та з-за кордону ділилися своїми ідеями досвідом та обговорювали нагальні проблеми підходу до лікування неврологічних розладів і не тільки.

Через велику кількість доповідачів конференцію розділили на два дні та декілька сесій, які паралельно відбувалися у аудиторії №7 корпусу соціальної медицини ІФНМУ та конференц залу Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру. Як запевняють організатори із року в рік цікавість до конференції постійно зростає.  Адже під час заходу фахівці з різних галузей можуть обговорити одну і ту ж проблему з різних сторін .

«Перший раз ми це зробили 4 роки тому, – розповідає співорганізатор конференції та президент благодійного фонду розвитку інновацій медицини «Рімон» Наталія Пряникова. – І це був такий виклик, зібрати в одній аудиторії неврологів та психіатрів, та обговорити спільні проблеми, тому що неврологи і психіатри займаються одним і тим самим захворюванням, але з різних сторін. І в переважній більшості вони не знаходили спільних точок. А у таких питаннях необхідний комплексний підхід»

Цього року організатори вирішили зробити акцент на перехідному періоді між дитинством та дорослим віком.

Так, до прикладу, завідувач кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації Національної медичної академії післядипломної освіти Володимир Мартинюк, наголошує на тому, що в сучасній українській медицині зараз побудує так звана фармако агресія. Тобто лікування медикаментозним методом, який не має належної доказової бази. Фахівець зазначає, це може призвести до поганих наслідків. «Діти отримують терапію та медикаменти, які, на мій погляд, не зовсім адекватно впливають на функції печінки й інших органів та систем, – пояснює  Володимир Мартинюк. – У деяких випадках ця фармако агресія може призводити до порушення їхньої роботи. А результату як такого немає»

Альтернативою такому лікуванню може бути, так звана званої ад’ювантна терапія: біологічної активні добавки, фітопрепарати, голко- і рефлексотерапія. « Можливо вони не мають тієї необхідної доказової бази, – каже завідувач кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації. – Проте у них є один безперечний позитив – вони не шкодять здоров’ю маленьким пацієнтам. Тому ми не проти того аби такі методи використовували у лікуванні»

Окрім українських спікерів, на конференції виступило також декілька колег з США та Ізраїлю

«Двоє доповідачів з Штатів ділилися досвідом, яким чином у них проводиться оцінка психологічного стану дитини шести років. Тест максимально простий, і дає можливість зрозуміти чи є у неї будь-які проблеми. І, відповідно, як її далі направити, скоординувати, до якого спеціаліста і так далі» – розповідає співорганізатор конференції Наталія Пряникова.

А от спікер Ізраїлю мав доповіді про синдром порушення активності та уваги у дорослих пацієнтів.

Участь у конференції мали змогу брати: студенти, інтерни, практикуючі лікарі, дитячі та дорослі неврологи, психіатри, психологи, соціальні працівники. Тобто всі ті, хто так чи інакше має справу з дітьми.

«Тематика для мене дуже цікава, тому що я – дорослий психіатр і я дуже багато нового почула з дитячої психіатрії, – зазначила учасниця конференції Леся Дем’янчук. – Багато лекцій, які я почула, для мене були цікавими. Особливо призначення антипсихотиків,  які можна, а які ні, та при яких станах. Це все треба знати для практики».

У наступному році організатори планують залучити до конференції ще більше коло науковців та практикуючих лікарів.