З ініціативи кафедри українознавства і філософії на чолі з завідувачем Володимиром Качканом, з метою вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу в університеті в рамках нормативного курсу «Історія України та української культури», організували тематичні бесіди зі студентами усіх факультетів та коледжу, приурочені цим трагічним подіям.

У тематичній бесіді зі студентами викладачі кафедри акцентували на розкритті всього трагізму депортаційної акції корінного кримськотатарського етносу та розвінчуванні міфів, пов’язаних з депортаційною політикою, які часто ще продовжують блудити сучасним Інтернет-простором. 

Студентам наголосили, що починаючи з 1994 року в Україні 18 травня є Днем скорботи і пам'яті жертв депортації кримських татар, а з 2016 – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Внаслідок цієї депортації з 18 травня 1944 р. приблизно 200 тисяч кримських татар, як корінний народ Криму, депортували з рідного півострова. Майже половина кримських татар загинула від голоду та хвороб у дорозі чи на засланні.

Офіційною причиною примусового вивезення, яке не минуло жодну сім’ю, стало звинувачення всього кримськотатарського народу у державній зраді та співпраці з нацистами. Пізніше радянський уряд так і не зняв з них обвинувачення, у вигаданій ним же, державній зраді.

За твердженням доктора історичних наук, професора кафедри Ігоря Любчика, окрім виключно переселенських мотивів, депортація мала на меті затерти, або й взагалі загубити ідентифікаційні переконання. Так, діти переселенців могли здобути освіту тільки російською або узбецькою мовами, але жодним чином не кримськотатарською. До 1957 року були заборонені будь-які публікації цією мовою. Цю національність заборонили вписувати у паспорт. А сама заборона кримським татарам повертатися до Криму діяла до 1989 р.

"Радянська концепція прагнула викреслити кримських татар з історії регіону. Вона оголошувала цілий народ зрадником. Депортація кримських татар, як автохтонів регіону, дозволила перевигадати історію Криму, а підручники історії ‒ переписали.

Після анексії Криму у 2014 р. сьогодні корінний народ півострова приречений жити у країні, яка викреслює його з власної історії. А день депортації сприймають, як день покаяння ‒ але не перед кримськими татарами, а для кримських татар.

Сьогодні нам, сучасним українцям, які стоїмо перед викликами російсько-української війни, а окремі регіони переживають жорстоку депортацію з рідних теренів, важливо пам’ятати весь трагізм та історичні уроки, щоб не дозволити ворогу переписувати нашу історію і розхитувати нашу ідентичність. ", - наголошує дослідник.